Селекция курсовая на украинском
А тому продуктивність озимої пшениці найвища при оптимальній нормі висіву, величина якої залежить від кліматичних умов, родючості грунтів, попередника, удобрення, біологічних особливостей сорту, строків сівби, якості насіння і т. д.
На родючих грунтах, після кращих попередників і на вищих фонах удобрення норму висіву необхідно зменшити. Сорти, які відзначаються більшою кущистістю, сіють з меншими нормами, порівняно з слабо кущистими. Вважається, що норму висіву можна збільшити в зоні достатнього зволоження. На важких грунтах, де спостерігається низька польова схожість насіння, сіють більше, а на структурних чорноземах, які забезпечують вищу польову схожість, норму висіву доцільно дещо зменшити. Норма висіву безпосередньо пов язана із строками сівби. При сівбі в ранні строки рослини добре кущаться і формують нормальний стеблостій при менших нормах висіву. На пізніх посівах для створення оптимального числа продуктивних стебел на одиниці площі норму висіву необхідно збільшити на 10-15%.
Строки сівби. Численні дослідження показують, що тільки при сівбі в оптимальні строки рослини можуть повністю використати всі необхідні чинники для свого росту і розвитку та забезпечити найвищий урожай озимої пшениці. Продуктивність рослин зменшується як при ранніх, так і при пізніх строках сівби. У першому випадку озима пшениця розвиває велику вегетативну масу, сильно кущиться. Внаслідок переростання рослини починають інтенсивно використовувати запасні речовини і стають менш стійкими до несприятливих умов, знижують зимостійкість. Крім того, рослини ранніх строків сівби більше пошкоджуються шкідниками і хворобами, посіви сильніше забур’яненості, можуть випрівати. Навесні, коли пшениця кущиться, бур яни випереджають її в рості і затіняють, забираючи значну частину елементів живлення і вологи. Все це призводить до сповільненого росту, зрідження посівів та зменшення врожаю.
Рослини пізніх строків сівби довше сходять, не встигають восени розкущитись, розвинути достатню кореневу систему і надземну масу.
Дослідження останніх років у нас і за рубежем показали, що при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією, з високими нормами внесення мінеральних добрив, найвища зимостійкість формується при оптимальних і допустимо пізніх строках сівби.
Найбільш оптимальними строками сівби озимої пшениці в мовах східного Лісостепу України є період з 10 по 20 вересня.
Догляд за посівами. Своєчасне проведення тих чи інших заходів під час вегетації дає змогу збільшити продуктивність окремих елементів рослин і посівів в цілому.При нестачі вологи у верхньому шарі і недостатньому осіданні грунту, зразу ж після сівби проводять коткування кільчато-шпоровими котками. Це забезпечує дружні сходи, кращий розвиток кореневої системи восени, підвищує зимостійкість.Якщо під основний обробіток грунту не внесено заплановану норму фосфорних і калійних добрив, то проводять осіннє підживлення цими видами добрив.
Система боротьби з бур янами. Важливим резервом підвищення врожайності озимої пшениці є боротьба з бур янами. При сильній забур яненості посівів озимої пшениці урожайність зерна зменшується на 25-30% і більше. Зниження врожаю зерна та його якості відбувається внаслідок конкуренції між бур янами і культурними рослинами за воду, світло, поживні речовини. Якщо при весняному обстеженні на1 кв. м поля виявлено більше 10-15 однорічних або 2-3 багаторічних бур янів, виникає потреба у застосуванні гербіцидів(їх дуже багато, і використовуються вони проти різних бур янів). Оптимальна температура для проведення обробітків гербіцидами є 16-25 °С. Ефективність більшості препаратів зменшується при температурі менше 13°С і знижується до нуля при 8-10 °С. Навесні у фазі кущення при забур’яненості однорічними дводольними бур’янами застосовують агрітокс, в.р. 1,5 л/га- амінка, в.р. – 1,2 – 1,3 л/га- дікамерон в.р. – 0,16 – 0,19 л/га- 2,4 -Д 500 в.р. – 1,7 л/га- 2,4 -Д 700 в.р. (пілар 2,4-Д в.р.), луварам, в.р.к. – 1,2-2,0 л/га, дезормон 600, в.р. – 0,8-1,4 л/га та ін.
На полях, засмічених однорічними дводольними стійкими до гербіцидів групи 2,4Д , застосовують аркан 750, в.н. 20 г/га, банвел 4S 480SL, в.р.к. 0,15-0,3 л/га, лонтрел, 300, в.р. (агрон 300, в.р.) – 0,16-0,66 л/га, хармоні 75, в.г., 15-20 г/га та ін. Проти однорічних злакових у посівах озимої пшениці застосовують пума супер, м.в.с. – 1,0 г/га, а проти багаторічних злакових – монітор 750, в.г. – 13-26 г/га.
Система захисту від хвороб. Рослини озимої пшениці часто уражаються хворобами, що приводить до зниження врожаю зерна та його якості. Щорічні втрати зерна від хвороб досягають 10-20% потенціального врожаю.
Збудниками хвороб зернових є в основному гриби, бактерії, віруси, мікоплазми й нематоди. Вони передаються через грунт, насіння і залишки попередньої культури. Найбільш поширені хвороби озимої пшениці – тверда і летюча сажка, борошниста роса, іржа, кореневі гнилі, снігова плетінь, септоріоз та ін. Найкращий метод боротьби з хворобами – це впровадження стійких до ураження сортів. Хімічну обробку посівів не проводять або застосовують у невеликих розмірах. Особливо ціняться сорти, які мають комплексну стійкість проти основних хвороб. Обприскування посівів від ураження колоса і зерна фузаріозом, та іншими хворобами проводиться одним з таких фунгіцидів: фоліантом к.е. – 1,0 г/га фолікуром, 25% к.е. – 1 л/га- фолікуром ВТ, 22,5 % к.е. – 1,0-1,25 л/га- імпактом, 25 % с.к. – 0,5 л/га. Зменшують захворювання агротехнічні заходи(правильне чергування культур і сівозміні,своєчасний обробіток грунту).
Боротьба зі шкідниками озимої пшениці. Посіви озимої пшениці в різні періоди росту можуть пошкоджувати шкідлива черепашка, хлібна жужелиця, хлібний жук, злакові мухи, злакові попелиці, пшеничний трипс, смугаста хлібна блоха, хлібна п явиця. Провідну роль у боротьбі зі шкідниками повинні відігравати агротехнічні заходи (науково-обгрунтована сівозміна, вчасне проведення обробітків грунту).
На посівах озимої пшениці добре зарекомендував себе біологічний метод боротьби проти озимої совки шляхом випуску на поля трихограми.
Якщо ж шкідники все-таки загрожують урожаєві, тобто їх кількість перевищує економічний поріг шкодо чинності, посіви необхідно обробляти хімічними препаратами-інсектицидами («Переліків пестицидів і агрохімікатів…») Проти хлібних п’явиць при наявності 1-2 личинок на стебло і 15 % пошкодженої поверхні листка вогнища обприскують золоном, 35% к.е. – 1,5-2,0 л/га- Бі-58 новий, 40% к.е. – 1,5 л/га- нурелом Д, 55% к.е. – 0,75-1,0 л/га- волатоном 500, 50% к.е. – 1,6 л/га- децисом, 2,5% к.е. – 0,25 л/га- карате, 5% к.е. – 0,15 л/га- сумі-альфа, 5% к.е. – 0,2-0,25 л/га та ін.
У фазі формування зерна проводиться обробка посівів проти злакових попелиць (10-20 особин на стебло), хлібних жуків (5-6-жуків на 1 м2), злакових трипсів (40 – 50 особин на колос). Обприскування проти попелиць і трипсів Бі-58 новим, 40 % к.е.- 1,5 л/га- золоном, 35% к.е. – 1,5-2,0 л/га- децисом, 2,5% к.е. – 0,25 л/га- карате, 5% к.е. – 0,15-0,20 л/га та ін..
У фазу закінчення формування – наливу зерна для збереження врожаю та якості зерна від шкідливої черепашки при наявності 1-2 личинок на 1 м2 на посівах сильних і цінних пшениць, 4-6 особин на 1м2 – на решті полів пшениці- хлібних жуків (3–4 особини на 1 м2)- хлібної жужелиці (8 особин на 1 м2)- злакових трипсів (40-50 особин на колос)- попелиць (15-30 особин на стебло) посіви обприскують проти шкідливої черепашки карате, 5 % к.е. – 0,15 – 0,20 л/га- децисом, 2,5% к.е. – 0,25 л/га- шерпою, 25% к.е – 0,2 л/га- ф’юрі 10% в.е. – 0,07 л/га та ін. Проти хлібних жуків посіви обробляють волатоном 500, 50 % к.е. – 2 л/га- карате, 5 % к.е. – 0,2 л/га та ін. (25,27).
Збирання врожаю. Найвигідніше провести збирання впродовж 10-12 днів після настання повної стиглості зерна. Більш раннє збирання вимагатиме додаткових енергетичних затрат для скошування у валки чи досушувати зерна, а пізніші строки збирання супроводжують втрати зерна.
Роздільне збирання варто застосовувати на сильно забур янених посівах, нерівномірно достигаючих хлібах і на площах з підсівом багаторічних трав. Скошування пшениці у валки необхідно починати за 4-6 днів до настання повної стиглості зерна, при його волгості 30-35%. Через 3-5 днів після підсихання валків до волгості зерна 17-18 % їх підбирають комбайнами. Щоб валки добре провітрювались і колосся не торкалось землі, рослини середньо і низькорослих сортів скошують на висоті15 см, а високорослі загущені посіви – на висоті20 см від поверхні грунту.
Переваги двохфазного способу збирання у тому, що збирання розпочинаємо на 5-6 днів швидше, порівняно з однофазним. Крім того, затрачається менше енергоносіїв на сушіння зерна на тоці, підвищується продуктивність комбайнів. Але поряд з перевагами є і недоліки двохфазного збирання озимої пшениці, а саме: додаткові затрати при скошуванні у валки, великі втрати зерна та проблеми з обмолотом валків, якщо валки попадуть під дощ. Тому кількість скошеної маси не повинна перевищувати одноденну норму на комбайн з підбирачем.
З настанням повної стиглості зерна (вологість 14-17 %) урожай збирають прямим комбайнуванням. Перевагами однофазного збирання є більша незалежність від погодних умов. Стеблостій після дощу швидко сохне і через 1-4 години можна продовжувати збирання, тоді як для просихання замочених дощем валків потрібно 1-2 дні, або й більше, сонячної погоди. При прямому комбайнуванні менші затрати енергії, нижча собівартість збиральних робіт.
4.5 Контроль за якістю насіннєвих фондів
Таблиця 8
8.Сортові якості насіння культур у господарстві “Дослідне поле ХНАУ”
Культура, сорт | Репродукція | Сортова чистота, % | Ураженість посівів сажкою % | Важковід- окремлювані, % | ||
летюча | тверда | культурні | Бур’яни | |||
Оз. пшениця | еліта | 99.8 | 0.1 | _ | 1 | 0.2 |
Ячмінь | перша | 99 | 0.1 | _ | 1 | 0.3 |
Соняшник | друга | 96 | _ | _ | 0 | 0 |
Кукурудза | третя | 95 | _ | _ | 0 | 0 |
С таблиці (8) ми бачемо що насіння Озимої пшениці сорту Подолянка має високу сортову чистоту 99.8% що означає що із 100 колосків 99 належать до донного сорту а інший 1 колосок до іншого сорту, воно не уражене хворобами та важко відокремлюваними бур’янами та культурними рослинами такими як (ячмінь, жито, тощо) таке насіння має високі посокі посівні та урожайні властивості та витповідоє всім стандартам для насіння єліти, це насіння можна продати або заложити в страховий або обмінний фонди.
Насіння Ячменю сорту Козак має теж високу сортову чистоту 99% майже не уражене хворобами потропляючими через насіння, моє високі посівні і урожайні показники, и відповідає стандартам для першої репродукції, таке насіння можна залишити соби для посіву на слідуючий рік а частину продати.
Таблиця 9
9. Посівні якості насіння культур у господарстві “Дослідне поле ХНАУ”
Культура, сорт | Репродукція | Вологість насіння, % | Енергія проростання | Схожість насіння, % | Маса 1000 насінин, г | Посівна придат-ність насіння, % |
Оз. Пшениця | еліта | 14.5 | 88 | 98 | 38 | 95 |
Ячмінь | перша | 14.5 | 80 | 95 | 40 | 94 |
Соняшник | друга | 14.5 | _ | _ | _ | _ |
Кукурудза | третя | 14.5 | _ | _ | _ | _ |
Посівні якості насіння характеризують ступінь їх придатності для посіву: чистоту, схожість, енергію проростання, життєздатність, вологість, масу 1000 насінин, зараженість хворобами і шкідниками. Щоб з насіння отримати нові рослини, вони повинні бути життєздатними, схожістю, чистими, тобто вільними від різних домішок, сміття. Важливо, щоб насіння були досить великими, вирівняними і не перевищували норм стандарту по вологості, ступеня засміченості, ураженості шкідниками та хворобами. Насіння зернових і низки інших культур за основним посівним якостям – чистотою, схожості та вологості – ділять на три класи. Якщо партія насіння характеризується хоча б одним показником, не задовольняє нормам третього класу, насіння вважаються некондиційними і їх не використовують для посіву. Норми вологості насіння однакові для всіх класів. Вологість кондиційного насіння пшениці не повинна перевищувати 15% Насіння, віднесені до будь-якого з класів, вважаються кондиційним, вони придатні для посіву. Кращими за якістю будуть насіння першого класу. Для насіння пшениці, відповідних вимогам першого сорту, зміст насіння основної культури має бути не менше 99%, схожість – 95%, а домішка насіння інших рослин повинна становити не більше 10 в 1 кг насіння, в тому числі насіння бур’янистих рослин – не більше п’яти. Господарства повинні проводити посів насінням тільки першого класу. При посіві насінням другого класу знижуються польова схожість і врожайність. Посів насінням третього класу різко знижує ці показники.
Висновки
Під час написання курсової роботи з Селекції і насінництва польових культур я закріпов теоретичні знання які отримав при проходження курсу селекції і насінництва, опанував методику вирощування насіння пшениці озимої , методику апробації навчився робити розрахунки потреби в насінні та насінницьких площ, а токож під час виконання курсової роботи я переконався що займатися насінництвом дуже цікаво та економічно вигідно.
