Селекция курсовая на украинском
Таблиця 4
4. Питома вага насіння різних репродукцій польових культур у господарстві
| Культура | Сорт , гібрид | Вид посіву | Еліта, га | Репродукційне насіння, га | ||
| перша | друга | третя | ||||
| Озима пшениця | Подолянка | товарний | 250 | 190 | ||
| насінницький | 10 | 45 | ||||
| Ячмінь | Козак | товарний | 150 | 290 | ||
| насінницький | 30 | |||||
| Кукурудза | Харківський 195 МВ | товарний | 140 | 300 | ||
| насінницький | ||||||
| Соняшник | Світоч | товарний | 290 | 150 | ||
| насінницький | ||||||
На підставі данних провединих в таблиці 3,4 проводимо розрахунки потреби в насінні на всю площу товарних і насінницьких посівів у господарстві таблиця 5,6.
Таблиця 5
5.Розрахунки потреби в насінні на всю площу товарних посівів культур господарста
| Культура сорт | Полща товар-ного посіву, га | Норма висіву ц/га | Потреба в насінні на тоиарні посіви ц | Урожай-ність зерна ц/га | Вихід конден-ційного насіння | Площа насін-нєвої діля-нки, га | Потреба в насінні на всю площу насін-невих ділянок, ц | |
| % | ц/га | |||||||
| Оз. пшениця Подолянка | 440 | 2.1 | 1006 | 40 | 60 | 24 | 42,3 | 92,4 |
| Ячмінь Козак | 440 | 2.2 | 1034 | 41.3 | 60 | 24.8 | 41,7 | 91,7 |
| Кукурудза Харківський 195 МВ | 440 | 0.3 | 132 | 95 | 60 | 57 | 2,31 | 0,7 |
| Соняшник Світоч | 440 | 0.04 | 17.6 | 45 | 60 | 27 | 0,65 | 0,03 |
Таким чином потреба в насінні навсю площу тварного посіву Оз. Пшениці сорту Подолянка складає 1006 ц, площа насіннєвої ділянки для його вирощування повинна становити 42.3 га
Потреба в насінні Ячменю сорту Козак складає 1034 центніра, площа насіннєвої ділянки для його вирощування повинна становити 41.7 га.
Потреба в насінні Кукурудзи сорту Харківський 195 МВ 132 ц, площа насіннєвої ділянки для його вирощування повинна складати 2ю31 га.
Потреба в насінні Соняшника сорту Світоч 17.6 ц, площа насіннєвої ділянки для його вирощування повинна складати 0.65 га.
Таблиця 6
6. Розрахунки наявності насіння на всю площу товарних посівів, зернових та інших культур для господарства “Доcлідне поле ХНАУ”
| Культура, сорт | Площа насіннєвого посіву, га | Урожайність зерна ц/га | Вихід конденсійного насіння | Валовий збір насіння з усієї площі насіннєвих ділянок (наявність насіння),ц | |
| % | ц/га | ||||
| Оз. пшениця | 55 | 43 | 60 | 25.8 | 1419 |
| Ячмінь | 30 | 43.8 | 60 | 26.4 | 792 |
| Кукурудза | - | - | - | - | - |
| Соняшник | - | - | - | - | - |
На основі проведенних розрахунків потреби в насінні (табл.5) та його наявності (табл.6) визначаємо баланс насіння і подальший план його використання (табл.7)
Таблиця 7
7.Баланс і план використання насіння у господарстві (Дослідне поле ХНАУ)
Культура | Сорт, гібрид | Потреба в насінні, ц | Наявність насіння, ц | Баланс насіння, (+- до потреби) | План використання насыння |
Оз. Пшениця | Подолянка | 1034 | 1419 | +385 | Насіннєві цілі |
Ячмынь | Козак | 759 | 792 | +33 | Насіннєві цілі |
Кукурудза | _ | _ | _ | _ | Товарні цілі |
Соняшник | _ | _ | _ | _ | Товарні цілі |
Таким чином при потребі в насінні оз. пшениці в обсязі 1034 ц, господарство одержало 1419 ц насіння, залишки насіння (385 ц) можна закласти в страховий, обмінний фонди або продати а одержані кошти використати для господарських потреб, або закупити небхидне насіння.
При потребі в насінні Ячменю сорту Козак в обсязі 759ц, господарство одержало 792 ц насіння, залишки (+33ц) можна продати або залишити в страховий фонд.
А кукурудза і соняшник ми використовуємо на товарні цілі.
4.4 Технологія вирощування, збирання та післязбиральної обробки насіння
Попередники. Озима пшениця, порівняно з іншими зерновими, найбільш вимоглива до попередників. Особливо зменшується продуктивність пшениці при вирощуванні її після пшениці чи інших зернових. Беззмінне вирощування призводить до збільшення забур’яненості посівів, особливо пристосованими до спільного росту бур’янами.
Цінність попередників визначається не тільки ступенем забур яненості, фізичним і фіто санітарним станом орного шару грунту, а й рівнем використання ними вологи і поживних речовин з грунту. Особливе значення ці фактори мають для одержання високої польової схожості, доброго розвитку кореневої системи і високопродуктивного асиміляційного апарату.
Найкращий попередник для озимої пшениці в зоні Лісостепупри вирощуванні за ресурсоощадною технологією – багаторічні бобові трави. Вони збагачують грунт азотом і високоякісною органічною масою з пожнивних решток. З рослинними рештками в грунті залишається до 150 кг/га азоту. Крім того, покращується структура і підвищується біологічні активність грунту, зменшується забур яненість посівів озимої пшениці. Відмінним попередникомє також озимий ріпак. Він добрий фітосанітар в зернових сівозмінах. Кореневі рештки ріпака запобігають переущільненню грунту, покращують його структуру та збагачують органічною речовиною, що рівноцінно внесенню 20 т/га органічних добрив. Розклад решток ріпака в грунті сприяє доброму розвитку молодих рослин пшениці. Він рано звільняє поле, що дає можливість зменшити забур яненвсть агротехнічними методами.
Однорічні трави – горохо-віко-вівсяні сумішки, що використовуються на зелений корм, сіно, силос, теж вважаються добрими попередниками. Це зумовлюється раднішим від інших культур звільненням поля і зменшення забур яненості, оскільки насіння бур янів не встигає достигнути. Очистити поле від бур янів можна також поверхневими обробітками грунту.
Просапні культури – кукурудза на зелений корм і силос також є добрими поередниками, але їх цінність для ресурсоощадних технологій невисока. Вирішальне значення при цьому має чистоту посівів, доза органічних добрив, а найбільше – строк звільнення поля для обробітку грунту.
Із зернових культур добрим попередником є гречка. Вона має розвинену кореневу систему, яка розчиняє в грунті важкодоступні форми фосфору та калію і збагачує грунт поживними речовинами.
Обробіток грунту. Обробіток грунту під озиму пшеницю повинен бути диференційований для кожної грунтової зони, господарства і полів сівозміни залежно від попередників, ступеня і характеру забур яненості та ін. основним завданням обробітку є достатнє осідання грунту та збереження вологи до сівби пшениці, поліпшення режиму живлення, боротьба з бур янами, запобігання ураженню рослин хворобами і шкідниками, якісне загортання пожнивних решток і добрив тощо.
При розміщенні озимої пшениці після багаторічних трав, які збираються на два укоси, поле орють плугами з передплужниками (ПН-4-35, ПЛН-5-35 та ін.) не пізніше, яка за місяць до сівби. Грунт добре осідає, що гарантує одержання дружних сходів і добре виживання рослин взимку. Передплужники встановлюють на глибину 10-12 см, а плуг – на 25-27 см. З плугом агрегатують кільчато-шпорові котки (ЗККШ-6), або при достатній вологості грунту – важкі борони (БЗТС-1,0). Особливо ефективним є застосування в агрегаті з плугом комбінованих знарядь, що ущільнюють, подрібнюють і вирівнюють свіжовиораний і ще не пересохлий грунт. Це такі машини, як ППР-2,3- ПВР-2,3. Збирання просапних культур(кукурудза на зелений корм і силос) проводять безпосередньо перед сівбою озимої пшениці, тому часу для проведення багаторазового обробітку грунту не залишається. Дуже глибокий обробіток занадто розпушує грунт і сприяє втратам вологи. Тому тут можливий енергоощадний варіант підготовки грунту – поверхневий обробіток. Зразу ж за збиранням кукурудзи, щоб подрібнити рослинні рештки, площу дискують добре загостреними дисковими боронами (БДТ-3,0- БДТ-7,0).
Передпосівний обробіток грунту. Передпосівний обробіток грунту – одна з найважливіших ланок ресурсоощадної технології. Від своєчасної і якісної передпосівної підготовки грунту залежить глибина загортання насіння, дружність і рівномірність появи сходів озимої пшениці, ріст, розвиток і продуктивність рослиню основним завданням обробітку грунту є створення структурно-агрегатного складу посівного шару. У результаті комплексу робіт якісно підготовлене до сівби поле повинно мати достатньо ущільнений під посівний шар з об ємною масою 1,1-1,3 г/куб.см. У посівному дрібногрудочковому шарі грунту повинні переважати грунтові частинки діаметром 1-3 мм (в основному 1-1,5 мм).
Передпосівний обробіток грунту і сівба – це єдиний технологічний процес. Розрив між ними повинен бути мінімальним – не більше 0,5-1 години. Поле при цьому не встигає пересохнути і насіння лягає у вологий грунт.
Необхідно дотримуватися перекриття (15-20 см) між суміжними проходами культиватора. Найкраще для цієї мети використовувати грунтооброблювальні агрегати РВК-3,6- РВК-5,4- РВК-7,2- ВИП-5,6 та ін. високу якість забезпечують комбінатори провідних європейських фірм під назвами Компактор, Європак, Європак 6000, Термінатор та ін. Ці знаряддя створюють ущільнену підошву, на яку потрібно висіяти насіння. У під посівному шарі внаслідок цього створюється добра можливість для капілярного підняття води, що забезпечує надходження вологи до насіння.
Підготовка насіння. Важливою умовою одержання високих урожаїв озимої пшениці є використання для сівби високоякісного насіння. Відомо, що сівба добре підготовленим високоякісним насінням забезпечує приріст урожаю 15-20% і більше.Зерно після обмолоту необхідно ретельно очищати і сортувати, щоб відібрати фракції виповненого та вирівняного насіння, яке відповідає вимогам посівного стандарту. Для одержання дружних рівномірних сходів потрібно висівати насіння з масою 1000 насінин не менше 40-50 г. Для сівби використовується насіння, що має лабораторну схожість від 100 до 87 %.
Для підвищення якості насіннєвого матеріалу застосовують протруювання хімічними препаратами такими як: Байтан Універсал, Вітавакс 200, Вінцит та ін. Одним з головних резервів збільшення виробництва зерна озимої пшениці є впровадження високопродуктивних сортів у сприятливих для них грунтово – кліматичних умовах. У цих умовах впровадження нових інтенсивних сортів збільшує урожайність на 25-40 %. Вклад сорту у досягнутій за останні 25-30 років рівень урожайності озимої пшениці у країнах Західної Європи становить 60%.
Способи сівби. Озиму пшеницю висівають рядковим способом з міжряддям15 см зерновими сівалками типу СЗ-3,6.
Глибина сівби. Глибина загортання насіння – один з основних показників якості сівби озимої пшениці. Вона значною мірою визначає будову майбутнього паростку і тип рослини. Глибина сівби обґрунтовується біологією рослин і залежить від багатьох факторів. Найважливіші з них – вологість грунту, його механічний склад, кліматичні умови, біологічні особливості сорту, якість насіння. Від глибини загортання насіння залежить польова схожість, своєчасність і дружність сходів, місце залягання вузла кущіння, зимостійкість рослин, стійкість їх до вилягання, ріст, розвиток і продуктивність озимої пшениці.
Норма висіву. Для нормального росту і розвитку рослин потрібна відповідна площа живлення, при якій вони будуть мати достатньо поживних речовин і води для створення необхідної вегетативної маси і формування зерна. Урожай зменшується як при зрідженому, так і при загущеному стеблостої.
