Селекция курсовая на украинском
3.1 Методика проведення апробації культури
Одним з основних видів сортового контролю є апробація (від лат. aprobacio–визначення, ухвалення). В сортовому контролі є два види апробації: польова й комірна. Польова апробація – це контроль сортової чистоти чи типовості сортових і гібридних посівів сільськогосподарських культур. Комірна апробація означає контроль сортових якостей деяких культур, який проводять у насіннєсховищах. Він доповнює польову апробацію й польове обстеження і полягає у перевірці насіння на сортову чистоту або типовість, ураженість хворобами і пошкодженість шкідниками.
Апробація проводиться згідно з діючою «Інструкцією з апробації сортових посівів». У більшості країн апробацію проводять без відбору апробаційного снопа, менш трудомісткими методами, наприклад візуальною оцінкою посіву на облікових ділянках відбору снопа. У деяких країнах (Канаді, Румунії) сортову чистоту визначають лабораторними методами. Для визначення видової належності насіння, а також ступеня чоловічої стерильності у стерильних аналогів ліній, сортів, простих міжлінійних гібридів використовують метод ґрунтового контролю – висівання насіння в полі, спостереження за розвитком рослин, аналіз їх після збирання, встановлення сортової чистоти. Після проведеної апробації можливе засмічення сортового насіння при збиранні, очистці, зберіганні. Тоді виникає потреба у проведенні лабораторно-сортового контролю. Його здійснюють за допомогою аналізу насіння і проростків у лабораторіях Державних насіннєвих інспекцій.
Насіннєвий контроль полягає у проведенні системи заходів щодо контролю за посівними якостями насіння сільськогосподарських культур у процесі його виробництва, заготівлі, зберігання й реалізації. Усі показники посівних якостей насіння (чистота, енергія проростання, лабораторна схожість, маса 1000 насінин, вологість тощо) визначають у лабораторіях Державних насіннєвих інспекцій відповідно до методики і вимог стандартів, які регламентують вимоги до насіннєвого матеріалу. Польова апробація та реєстрація сортових посівів, методика і техніка їх використання
Польова апробація – це визначення справжності сорту, придатності сортових і гібридних посівів для використання урожаю з них на насіннєві цілі.
Одночасно з оцінкою сортових якостей посівів визначають засміченість їх важковідокремлюваними культурними рослинами і бур’янами, в тому числі карантинними, злісними й отруйними, ступінь ураження хворобами і пошкодження шкідниками. Перед апробацією і реєстрацією посівів апробатор перевіряє дотримання господарством обов’язкових правил з насінництва, забезпечуючи вирощування високоякісного насіння (в тому числі проведення видового і сортового прополювання), виконання всіх вимог внутрішньогосподарського контролю, а також правильність ведення документації сортових посівів і насіння.
Апробуються усі сортові посіви колгоспів, держгоспів, фермерських та інших господарств, науково-дослідних господарств вищих навчальних закладів, урожай з яких передбачається використати як посівний матеріал. Посіви дефіцитних та перспективних сортів апробують на всій площі незалежно від потреби в насінні. На ділянках гібридизації для вирощування насіння першого покоління простих (товарного використання), трилінійних, подвійних міжлінійних, п’ятилінійних, сортолінійних й міжсортових гібридів проводять польове обстеження. Решту площ сортових посівів зернових і олійних культур, усіх посівів кукурудзи і сорго, засіяних гібридним насінням першого покоління, реєструють.
Польову апробацію в елітно-насінницьких господарствах проводить комісія (представник наукової установи, обласної насіннєвої інспекції та представник обласного управління сільського господарства) разом з агрономами з насінництва цих господарств, в інших господарствах – агрономи цих або інших господарств. До проведення апробації залучаються агрономи, які пройшли спеціальну підготовку (20–30-денні курси) і мають посвідчення апробатора, термін дії якого в даному районі 2–3 роки.
Підготовча робота до апробації та реєстрації посівів обов’язково включає такі заходи: перевірку наявності в господарстві документів на висіяне сортове й гібридне насіння і, в разі їх відсутності, проведення заходів щодо їх відновлення- встановлення, чи не змішалося насіння апробованого сорту (гібрида) з насінням інших сортів, а також місця, площі посіву і попередника- огляд сортових посівів у натурі і, якщо є потреба, організацію (до апробації) сортового й видового прополювання, видалення бур’янів- перевірку дотримання просторової ізоляції між сортами (гібридами) перехреснозапильних культур- визначення меж кожного поля, яке підлягає апробації, і планування ліній проходу для візуальної оцінки рослин у полі.
В Україні з 1992 р. визначення сортової чистоти посівів зернових та зернобобових культур (пшениці, жита, ячменю, вівса, тритікале, проса, гречки, гороху, квасолі, сочевиці, нуту, вики) проводять без відбору апробаційних снопів. Апробація посівів проводиться методом окомірної (візуальної) оцінки рослин у полі.
Аналіз рослин елітних посівів проводиться по двох діагоналях поля, а інших – по одній. Площа апробаційної ділянки посіву не повинна перевищувати встановленого для апробації розміру. Якщо площа посіву перевищує встановлений розмір, то її розбивають на кілька ділянок і на кожній з них проводять апробацію окремо. Апробатор, проходячи по найдовшій діагоналі поля, через рівні інтервали в установленій для кожної культури кількості пунктів (через 50– 150 м) аналізує рослини на пні. При аналізі рослин у полі апробатор окомірне визначає ступінь засміченості посіву і наявність карантинних бур’янів. Ступінь загальної засміченості бур’янами визначають за шкалою: 0–повна відсутність засміченості- 1–незначна засміченість- 2 – середня- 3 – сильна засміченість.
Особливості апробації окремих культур Пшениця, ячмінь, овес, просо, тритікале. Апробацію насіннєвих посівів для визначення сортової чистоти проводять на початку фази воскової стиглості. В полі аналізують не менше 1500 стебел у 150 пунктах. Максимально допустима площа апробаційної ділянки проса 350 га, а решти культур – 450 га. Для тритікале просторова ізоляція повинна становити не менше 150 м.
При аналізі рослин у кожному пункті виділяють такі групи стебел: 1) основного сорту апробованої культури- 2) інших видів, різновидностей і сортів апробованої культури (сортові домішки)- 3) основної культури, уражені різними видами сажки- 4) культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється від насіння апробованої культури- 5) бур’янів, насіння яких важко відокремлюється від насіння апробованої культури- 6) злісних бур’янів- 7) карантинних бур’янів- 8) недорозвинуті стебла основної культури (відповідно до «Інструкції з апробації сортових посівів»).
До важковідокремлюваних культурних рослин належать: в озимій пшениці – жито, ячмінь- у ячмені – пшениця, овес- у вівсі – ячмінь, жито, тритікале. Бур’яни з важковідокремлюваним насінням: в озимій пшениці – гречка витка, гречка татарська, пажитниця п’янка, кукіль звичайний- у житі – стоколос житній, у ячмені та вівсі – вівсюг звичайний, гречка витка, софора товстоплідна, в просі – амброзія полинолиста, мишій сизий, плоскуха звичайна, гірчиця польова. Злісними бур’янами є осот польовий, молочай рожевий, пирій тощо. Карантинні бур’яни – всі види амброзії, повитиця, гірчак повзучий, паслін колючий тощо.
Сортову чистоту (%) визначають за співвідношенням кількості плодоносних стебел основного сорту до загальної кількості розвинутих стебел апробованої культури.
Ураження посіву сажкою (%) визначається по кожному її виду окремо і обчислюється за співвідношенням рослин до всіх розвинутих стебел основної культури (включаючи й стебла, уражені сажкою). Засміченість посіву важковідокремлюваними культурними рослинами й бур’янами (%) встановлюють за відношенням кількості стебел кожної з цих груп до загальної кількості продуктивних стебел основної культури, включаючи стебла визначеної групи, за відрахуванням стебел, уражених сажкою.
Результати обчислень у кожному пункті записують у журнал апробатора, потім підсумовують кожну групу стебел і визначають сортову чистоту та наявність домішок відповідно до діючої «Інструкції з апробації сортових посівів». Записують кількість і назви карантинних бур’янів.
Якщо загальне засмічення посіву важковідокремлюваними культурними рослинами перевищує 5 %, а важковідокремлюваними бур’янами–3 %, такий посів бракують і він вважається непридатним для насіннєвих цілей. Якщо посіви пшениці й тритікале (крім еліти) уражені летючою і твердою сажками відповідно більш як на 2 і 5 %, вівса і ячменю (крім еліти) –сумарно по видах сажки 5 %, проса (крім еліти) –летючою сажкою 3 %, то такі посіви вибраковують.
Жито, гречка. При апробації посівів жита й гречки належність до сорту встановлюють за сортовим документом на висіяне насіння. У зв’язку з сильною мінливістю морфологічних ознак сортів жита й гречки типовість посіву (%) ні по колосу, ні по зерну не встановлюють. За результатами візуальної оцінки рослин у полі визначають тільки ураженість хворобами, засміченість важковідокремлюва-ними культурними рослинами, карантинними і злісними бур’янами.
У посівах жита до важковідокремлюваних рослин належать пшениця і ячмінь. Посіви
жита вибраковують з насіннєвих, якщо їх засміченість пшеницею та ячменем перевищує 5 %, а ураженість твердою і стебловою сажкою – сумарно 3 %.
Посіви гречки визнають непридатними для насіннєвих цілей, якщо їх засміченість пшеницею та ячменем перевищує 5 %, гречкою татарською – понад 3 % •
Гранично допустима площа апробаційної ділянки для гречки– 100 га, кількість рослин–не менше 500 шт., проаналізованих по 10 шт. у 50 пунктах. Для жита беруть ту саму площу, що й для зернових колосових, а кількість стебел, проаналізованих у 150 пунктах,– не менше 1500 шт.
Просторова ізоляція між посівами різних сортів як для жита, так і для гречки повинна становити не менше 200 м.
Категорію сортової чистоти посівів жита й гречки встановлюють за кількістю років репродукування сортового насіння на основі документів, за якими можна встановити покоління після випуску насіння еліти селекційною установою.
Горох, квасоля, сочевиця, вика, нут. Сортову чистоту посіву, ступінь ураження хворобами і шкідниками у зернобобових визначають у фазі дозрівання нижніх бобів без відбору снопа. Площа апробаційної ділянки–200 га, для решти бобових– 100 га. При апробації зернових бобових культур аналізують на пні 250 розвинутих рослин (по 5 рослин у 50 пунктах).
Соняшник. Типовість і панцирність визначають за сім’яниками, відібраними при дозріванні основної маси кошиків. Апробатор відбирає 1000 сім’янок (у 50 пунктах з 10 рослин підряд по 2 сім’янки з кожної). Типовість визначають за розмірами, формою і забарвленням сім’янок. У типових сім’янок визначають панцирність. Категорію посіву встановлюють за нижчим показником типовості або панцирності Кукурудза. У кукурудзи проводять польову та комірну апробації, а також польові обстеження. Польову апробацію проводять на початку фази повної або у фазі воскової стиглості, але обов’язково при наявності чітко виявлених основних апробаційних ознак: консистенції і забарвлення зерна, стрижня качана. Польовій апробації підлягають посіви супереліти і еліти самозапильних ліній та еліти сортів. Комірній апробації підлягає весь урожай супереліти, еліти й І репродукції самозапильних ліній, супереліти та еліти сортів, першого і другого покоління простих і трилінійних гібридів кукурудзи (батьківських форм), вирощених у дослідних господарствах наукових і навчальних закладів. Апробації підлягає також урожай гібридних качанів, вирощених у господарствах на ділянках гібридизації, якщо насіннєві качани перебирають на місці. Комірну апробацію проводять після перебирання насіннєвих качанів, вона доповнює польову апробацію й польові обстеження.
Польові обстеження здійснюють на ділянках гібридизації по виробництву гетерозисного насіння F , міжсортових, сортових і між-лінійних гібридів господарського призначення. При польових обстеженнях визначають якість обривання волоті або повноту стерильності, а також
контролюють дотримання просторової ізоляції від інших посівів кукурудзи, яка повинна бути не менше 200 м. Картопля. Польовій апробації підлягають усі сортові посіви, призначені для насіннєвих цілей. Польову апробацію проводять під час цвітіння картоплі методом огляду проб по ламаній діагоналі поля.
До апробації на посівах проводиться 2–3 прочистки, про що складаються відповідні акти, які перевіряються апробатором. Перша прочистка (фітопатологічна) виконується через 2–3 тижні після сходів, при цьому видаляються хворі рослини (уражені вірусами, чорною ніжкою та ін.), друга (сортова) –під час цвітіння і третя (змішана) – перед скошуванням бадилля.
Якщо у посівах перед апробацією наявні хворі рослини або домішки інших сортів понад норми для III категорії, апробатор має право запропонувати господарству провести додаткову прочистку, про що виписує спеціальне попередження. У разі невиконання вимог апробатора посів вибраковується із сортових. Пробою при польовій апробації є 20 рослин (кущів) картоплі, які оглядають на пні підряд в одному рядку. ^ Виходячи з площі апробованого посіву, апробатор визначає кількість проб і рослин, які слід оглянути. Кількість проб і рослин на ділянці встановлюють з такого розрахунку: на площі до 5 га– 15 проб по 20 кущів (300)- на площі до 10 га–20 проб по 20 кущів (400)- на площі до 15 га– 25 проб по 20 кущів (500)- на площі понад 25 га – по 25 проб (з розрахунку на 15 га) і додатково по 2 проби на кожні 5 га понад 15 га. Основний сорт і домішки визначають за забарвленням квіток, формою і забарвленням листків, за стеблом, формою і загальним видом куща та іншими характерними ознаками, а також за забарвленням бульб, що зав’язалися на цей період. При виявленні карантинних хвороб і шкідників посів вибраковується з насіннєвих. Категорія посіву встановлюється за сортовою чистотою: кількістю рослин, уражених вірусними хворобами, чорною ніжкою та кільцевою гниллю
Складання апробаційних документів
За результатами аналізу» зразків і польових обстежень сортових посівів апробатор складає відповідні документи. Акт апробації (форма акта залежить від культури) складають на насіннєві посіви: в рядових (ненасінницьких) у двох примірниках- у спеціалізованих насінницьких господарствах – у трьох примірниках, якщо ці посіви відповідають нормам сортової чистоти. Норми сортової чистоти по кожній сільськогосподарській культурі регламентуються державним (або міждержавним) стандартом на цю
Культуру. На загальні сортові посіви зернових, зернобобових, круп’яних та олійних культур, визнаних придатними для насінництва, оформляється «Акт апробації» (ф. 193), на насіннєві посіви трав– «Акт апробації» (ф. 198).
На насіннєві посіви зазначених культур, на всі посіви І і II репродукцій самозапильних ліній, на ділянки розмноження простих гібридів (батьківських форм для виведення інших типів гібридів), насіннєві посіви сортів і гібридних популяцій кукурудзи, насіннєві посіви спеціалізованих насінницьких господарств, визнані придатними для насіннєвих цілей, оформляється «Акт апробації» (ф. 195).
«Акт реєстрації» (ф. 199) видається на всі зареєстровані сорти і гібридні посіви. Оформляється він у двох або трьох примірниках. На всі партії насіння супереліти, еліти, І та II репродукцій самозапильних ліній, супереліти й еліти сортів, першого і другого поколінь, простих і трилінійних гібридів кукурудзи (батьківські форми), вирощених у дослідно-виробничих господарствах науково дослідних установ і в учгоспах сільськогосподарських вузів і технікумів, а також на врожай гібридного і сортового насіння кукурудзи, вирощеного в насінницьких господарствах, що підлягали комірній апробації, оформляється «Акт комірної апробації» (ф. 203). «Акт вибракування» (ф. 200) у двох примірниках оформляється •на сортові посіви всіх культур, визнані непридатними для насінництва.
У випадку вибракування насіннєвого посіву в насінницькій бригаді колгоспу, відділка держгоспу агроном-апробатор з представником господарства замінює цю ділянку кращим з наявних посівів як за урожайністю, так і за сортовою чистотою. Усі зразки документів заповнюються розбірливо. Категорія, до якої відносять посів за наслідками апробації, і репродукція записуються прописом. Усі акти апробації, реєстрації і вибракування зберігаються як документи.
