Селекция курсовая на украинском
Селекція пшениці на якість зерна
У країнах СНГ розрізняють три групи м’якої пшениці за технологічними властивостями зерна: сильну, цінну і слабку. Сильна пшениця містить максимальну кількість білка (не менше 14%) і клейковини високої якості (28% при ВДК = 45—75), утворює тісто, здатне витримувати інтенсивний заміс і тривале бродіння, що забезпечує високий об’єм хліба і відмінну цінність змішувача. Під цінністю змішувача розуміють здатність борошна з сильної пшениці покращувати хлібопекарські властивості слабкої пшениці. Цінні пшениці дають добрий за якістю хліб, але самі покращувачами бути не можуть. До трьох груп сортів озимої пшениці за якістю — сильна, цінна і кормова — з 2003 р. додалася група надсильної пшениці із специфічними фізико-технологічними показниками якості зерна, першим з яких став сорт Панна, отриманий при схрещуванні високозимостійкого сорту Одом із високоякісним сортом Одеська червоноколоса. Такі високі показники за якістю зерна, як Панна, має тільки канадський сорт ярої пшениці Glen Lea. Панна відрізняється від усіх інших сортів сильної пшениці наявністю чотирьох нових для України алелей запасних білків Gld 1A10, Gld 1B15, Gld 6B4 і Glu 1B5 і досить високою стійкістю до проростання зерна в колосі на завершальному етапі дозрівання.
За даними випробувань, проведених у СГІ і в різних зонах України в системі державного сортовипробування, сорт Панна трохи поступається за урожаєм сорту Альбатрос одеський (1,3—5,4 ц/га), але скрізь перевищує його за вмістом білка в зерні і силою борошна (W) в од. альвеографа, особливо за умов внесення великих доз азотних добрив. В умовах Лісостепу Панна формує зерно, сила борошна якого досягає 700 о.а. Автори приходять до висновку, що на всій території України, у тому числі Поліссі й Західній Україні, можна одержувати зерно, яке відповідає показникам сильної пшениці за наявності сортів із генетично обумовленим екстрависоким рівнем якості зерна із застосуванням відповідних технологій вирощування. Наближаються за якістю зерна до сорту Панна такі нові сорти, як Селянка, Куяльник, Ніконія.
Видео: Как писать курсовую работу
Поява надсильних генотипів від схрещування цих сортів пояснюється рекомбінацією не тільки 13-ти локусів білків клейковини, а й локусів ще невідомих генетичних систем якості. Обґрунтовується необхідність селекції надсильних пшениць.
У Краснодарському НДІСГ створена комп’ютерна база в селекційному процесі даних кожного сорту і лінії, яка включає: формулу гліадину, вміст клейковини, показники ВДК, групу якості клейковини відповідно до ГОСТу, силу борошна, відношення пружності до розтяжності, час утворення і пружності тіста, показник валометричної оцінки та ін. Проведено ранжирування блоків і їх взаємодію за впливом на різні показники якості зерна. Генотипи з блоком 1В3 несуть гени стійкості до різних стресів. Із цим блоком були зчеплені гени адаптивності та стійкості до деяких хвороб, і при відборі на імунітет зростає частка генотипів з 1В3, хоча наявність цього блоку знижує хлібопекарські якості зерна.
Встановлено, що блоки 1А4 і 1D4 значною мірою усувають негативну дію блоку 1В3. Кращими за впливом на якість клейковини є поєднання блоків компонентів гліадину трьох хромосом першої гомеологічної групи: 5.1.7.,10., 4.1.7., и 4.1.3. Відзначена висока частка впливу компонентів гліадину на технологічні якості борошна, особливо на ВДК-1 і валометричну оцінку. В інституті створені сильні за якістю короткостеблові сорти: Спартанка, Скіф’янка, Побєда 50, Жировка, Хазарка, Верна, які несуть ген карликовості Rht11 від Краснодарського карлика 1, і сорти Юна, Офелія, Даріца, Ніка Кубані — з геном карликовості Rht1.
Погодні умови в період наливання—дозрівання визначають надалі активність амілазного комплексу зерна, яка безпосередньо впливає на якість хліба. Ферментативна активність визначається за методом Хагберга-Пертена на приладі „Falling number” — число падіння (ЧП): ЧП <150 c — активність альфа-амілази висока- ЧП = 150—300 — середня і ЧП >300 — низька. Діючий ДСТУ 3768-98 передбачає: для зерна 3 класу ЧП не нижче 150 с, для 1 і 2-го — понад 200 с. Оптимальним для випічки хліба вважається показник ЧП = 200 с у борошні. Підвищення або зниження активності ферменту призводить до зниження якості хліба. Висока активність амілази пов’язана зі схильністю генотипу до проростання зерна на пні. В результаті оцінки екологічної пластичності виявлені сортозразки озимої м’якої пшениці, стійкі до проростання зерна, що мають ЧП у межах 302—476 с.
1.1Вимоги до сорту озимої пшениці
Сорти озимої пшениці інтенсивного типу для умов України повинні мати обов’язкові ознаки і властивості: короткостебловість- слаба ФПЧ для Степу та середня і висока для Лісостепу і Полісся, тривалий період яровизації- підвищена стійкість до хвороб, та посухи- висока або задовільна морозозимостійкість, якість зерна — на рівні сильних і цінних сортів пшениць.
Головним наслідком окультурення пшениці з перших кроків її селекції було збільшення біологічного урожаю (УБ), і, відповідно, площі листя (ПЛ), оскільки добір на продуктивність колосу через ростові морфологічні кореляції призвів до адекватного збільшення решти частин рослини. Ця тенденція продовжується до тих пір, поки збільшена маса і ПЛ рослин не приходять у суперечність із ресурсами вологи, мінерального живлення та світловим режимом посіву. Усі наступні сорти з однаковим вегетаційним періодом не розрізняються за цими показниками, у зв’язку з чим у наш час немає необхідності надавати увагу селекційному поліпшенню маси вегетативних органів і ПЛ, оскільки цей резерв урожайності вже був реалізований попередньою селекцією через морфологічні кореляції при доборах на крупність колосу. Можна сформулювати загальне правило: якщо біологічна продуктивність ценозу (посіву) лімітується ресурсами вологи або їжі, то пшениця сформує максимально можливу в цих умовах ПЛ, а сортові відмінності будуть обумовлені тільки реакцією на лімфактор. У посушливі роки в фазі цвітіння збільшується частка колосу і знижується частка соломини, тоді як частка листя залишається стабільною. Морфологічна структура пагону сортів одного екотипу залишається стабільною. Короткостеблові сорти (гени Rht1 і/або Rht2) формують крупніший колос, і частка колоса в сухій масі рослини у фазі цвітіння значно більша, ніж у високорослих сортів. Поєднання в генотипі генів Rht і Ppd скорочує на 7—9 діб період від сходів до колосіння і знижує ростову функцію листя. Зниження посухостійкості у короткостеблових сортів пов’язане з тим, що укрупнення колосу не супроводжувалось адекватним збільшенням розмірів вегетативних органів, зокрема листя.
Головні компоненти урожаю озимої м’якої пшениці — продуктивність колосу (ПК) і число продуктивних стебел (ЧПС) на 1м мають між собою негативні кореляційні зв’язки, а ЧПС з урожаєм зерна — позитивні. Питомий вміст хлорофілу в листі у фазах цвітіння і наливання позитивно корелює з ПК, у фазу колосіння — з урожаєм зерна. З індексом фотосинтетичного потенціалу (середньозважене відношення кількості хлорофілу в листях до кількості днів їх функціонування) позитивно корелює урожай зерна, а не ПК.
Видео: Popular Videos - Timmy Time
Початок створення інтенсивних сортів озимої пшениці був започаткований акад. П.П. Лук’яненком, якісь видав виробництву сорт Безоста 1 (1959), що зіграв революційну роль в урожаї і виробництві зерна пшениці. До нинішнього часу значна частина сортів озимої пшениці в Україні і Росії відноситься до інтенсивного типу. Інтенсивні сорти селекції Донського селекцентру (Зерноградка 8, Донська ювілейна та ін.) в суворих умовах Донського регіону відрізняються високою врожайністю та якістю зерна в поєднанні з унікальною посухостійкістю і МЗС, ранньостиглістю, короткостебловістю (70—80 см) і високою стійкістю до вилягання та найшкідливіших хвороб.
Для обробітку по непарових попередниках у селекцентрі створюються сорти напівінтенсивного типу з більш високим стеблом (90—105 см), досить високою зимостійкістю і комплексом інших господарсько корисних ознак, але меншим потенціалом урожайності, порівняно з інтенсивними сортами.
Нові сорти також відрізняються і поєднують високу врожайність з якістю зерна сильних пшениць, ранньостиглістю, посухостійкістю, стійкістю протягом усієї вегетації до хвороб, високим вмістом білка.
Схема селекційного процесу озимої пшениці
(на прикладі селекційної програми ПДАА)
Етап 1. Оцінка зразків розсадника вихідного матеріалу з колекції ВІР, інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН і провідних селекційних центрів на морозозимостійкість та за основними господарсько корисними ознаками: продуктивність колосу, продуктивна кущистість, якість зерна, стійкість до біотичних і абіотичних факторів середовища тощо. Значна увага приділяється пошуку і використанню в комбінативній селекції як одної із батьківських форм донорів окремих або блоків генів, які кодують такі цінні ознаки як низькостебловість, високі хлібопекарські якості зерна і борошна на основі аналізу блоків генів запасних білків, рівень ФПЧ, ТПЯ, окремі морфологічні ознаки рослини, колосу, зерна.
При підборі батьківських пар для гібридизації в процесі трансгресивної селекції дотримуємося наступних принципів:
Етап II. Створення селекційних ліній озимої пшениці, гомозиготних за основними морфологічними, кількісними і біохімічними ознаками.
Покоління F1 — елімінація із слабкою стійкістю до основних хвороб, стійкість до яких контролюється домінантними генами.
Покоління F2 — розсадник добору.
Видео: Ведьма из Блэр Курсовая с того света с субтитрами Трейлер
Селекційний розсадник сімей F3 (педігрі).
Етап ІІI. Покоління F4
Видео: Putin jokes - KVN and Comedy Somedy rest of the president of Russia in Putin's
Потомства рослин F3, відібраних на етапі II з сімей, що розщеплюються, висіваються і аналізуються за методом роботи з педігрі, описаному раніше.
