Насіневий контроль курсова
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………..2
1.Загальні данні про ДНІ……………………………………………………..3
1.1.Значення насіннєвого та садивного матеріалу………………….………6
1.2 Права та обов’язки штатних спеціалістів ДНІ……………….…………6
1.3. Забезпеченість ДНІ лабораторним обладнанням…………….…………7
2. Фізіологічні особливості насіння їх роль в одержанні
високоякісного насіннєвого матеріалу……………………………….……..9
2.1 Різноякісність насіння……………………………………………….……9
2.2.Фізикоміханнічні властивості насіння…………………………….…….11
2.3 Спокій насіння…………………………………………………….………13
3.Роль ДНІ у підвищенні сортових і посівних якостей насіння……..…….16
3.1 Апробація сортових посівів сільськогосподарських культур……….…17
3.2.Організація очистки, сушіння та сортування насіння………………..…25
4. Організація Аналітичної роботи у ДНІ…………………………………….28
4.1.Відбирання, реєстрація середніх і точкових проб……………….………28
4.2. Методи аналізу посівних якостей насіння с/г культур…………………..34
4.3.Документація державна та супровідна на насіннєвий матеріал…..…….41
5.Інспекторська робота………………………………………………………….45
5.1 Органи державного контролю та регулювання
насінництва, особливості вирощування насіння…………………….………45
5.2 Контроль за збиранням і доробкою насіння………………….…………..48
5.3. Види звітів ДНІ…………………………………………………….………54
Висновки…………………………………………………………………………55
Література………………………………………………………………………..56
Вступ
Важливою проблемою аграрного сектору країни є збільшення виробництва зерна. Причому повинна зростати не тільки його урожайність, але і якість. Аналіз стану нарощування темпів розвитку виробництва сільськогос-подарської продукції в розвинутих країнах світу свідчить про необхідність посилення ролі регулятивних дій Держави, особливо в сфері насінництва.
Кожного року в Україні вирощується понад 4 млн. тонн насіння для потреб усіх посівних площ. Законом “Про насіння і садивний матеріал” регламентується правова основа діяльності з виробництва, обробки, збереження, реалізації, транспортування і використання насіння сільськогосподарських рослин, а також з організації і проведення сортового і насіннєвого контролю.
Реалізація цього закону забезпечує гарантовану якість насіння на всіх етапах
його руху до споживача. Захист прав споживачів здійснюється через поставку в торговий оборот сертифікованого насіння сільськогосподарських рослин, як це прийнято у всіх розвинутих країнах світу. Разом з тим, поряд з якісним посівним матеріалом на ринок постачається значна кількість насіння сумнівного походження та низької якості. Основу такого насіння становлять сорти, які не внесені до Державного Реєстру сортів рослин України. За результатами проведеної державними інспекторами перевірки сортових посівів у 2003-2004 рр. посів незареєстрованими сортами склав 5-8% , а по окремих культурах (соняшник, ріпак) – до 30%. Завезенням з-за кордону чи вирощуванням такого насіння займаються деякі підприємства різних форм власності, які порушують чинне законодавство щодо охорони прав на сорти рослин. Результатом діяльності цих підприємств є зниження урожайності сільськогосподарських культур та реальна загроза розповсюдження карантинних організмів.
Прийняття 17 червня 2004 року Закону України “Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства в галузі насінництва, розсадництва та з охорони прав на сорти рослин” сприятиме підвищенню відповідальності посадових осіб.
На сьогодні держава підтримує сільськогосподарських товаровиробників переважно шляхом компенсації частини витрат на придбання елітного насіння, процентної ставки рефінансування за кредитами банків, на навчання, на підвищення кваліфікації кадрів, на поставку техніки по лізингу. Дуже важливим гіри цьому є посилення державного контролю за дотриманням законодавства України у сфері охорони прав на сорти рослин, яке покладено на Державну інспекцію з охорони прав на сорти рослин. Такі дії сприятимуть зменшенню порушень у насінництві, вирощуванню високоякісного насіння і садивного матеріалу, отриманню позитивних результатів у вирішенні проблеми наповнення ринку за рахунок власної високоякісної продукції сільськогосподарських культур.
1.Загальні данні про ДНІ
В 1897 році професором Сльозкіним П.Р. при товаристві стимулювання землеробства й сільської промисловості була створена Київська контрольна насінна станція, яка вперше офіційно використовувала норми на насіння в Україні. Починаючи з 1998 року на базі Української державної насіннєвої інспекції створено Орган із сертифікації насіння сільськогосподарських культур, начальник інспекції є головним державним інспектором України з насінництва.
Українська державна насіннєва інспекція здійснює державний контроль за діяльністю суб’єктів усіх форм власності і господарювання у сфері насінництва, які займаються виробництвом, заготівлею, обробкою, зберіганням, реалізацією і використанням насіння та садивного матеріалу сільськогосподарських рослин щодо додержання ними методичних і технологічних вимог із забезпечення сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння і садивного матеріалу, за веденням документації сортових посівів, документації насіннєвого фонду, ділянок гібридизації насіння і садивного матеріалу, за правильним відбором проб на визначення посівних якостей насіння і садивного матеріалу для власних потреб виробника, за оформленням документів про сортові, гібридні та посівні якості насіння і садивного матеріалу, за введенням насіння і садивного матеріалу в обіг.
1.1 Значення насіннєвого та садивного матеріалу
Система насінництва та розсадництва складається з ланок оригінального, елітного і репродукційного насінництва та розсадництва, страхових і державного резервного насіннєвого фондів.
Особливості виробництва насіння і садивного матеріалу окремих сільськогосподарських рослин або їх груп, лісових, квітково-декоративних, а також лікарських рослин ураховуються під час створення систем їх насінництва та розсадництва, що регулюються відповідними нормативно-правовими актами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства України. (7)
1.2 Права та обов’язки штатних спеціалістів ДНІ
Головний державний інспектор України, головні державні інспектори Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст та державні інспектори з насінництва та розсадництва, здійснюючи контроль за додержанням вимог цього Закону, інших нормативних актів насінництва і випробування сортів рослин, в межах своїх повноважень мають право:
Головні державні інспектори, державні інспектори з насінництва та розсадництва здійснюють контроль у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації, його територіальними органами. (7 Стаття 32 )
1.3. Забезпеченість ДНІ лабораторним обладнанням
ДНІ відіграє дуже важливу роль стосовно насіннєвих посівів, бо це складова ланка успішно зробленої справи не одного року. Та сама по собі ДНІ не може комплексно та всебічно виконати оцінювальну роботу стосовно насіннєвих посівів.
Саме тому ДНІ забезпечена спеціальним лабораторним обладнанням, яке значно полегшує та спростовує роботу ДНІ.
До найбільш поширеного лабораторного обладнання ДНІ належать:
2. Фізіологічні особливості насіння їх роль в одержанні високоякісного насіннєвого матеріалу.
2.1 Різноякісність насіння
Різноякісність насіння – явище широко поширене в рослинництві. Виражається в тому, що насіння однієї рослини або навіть колоса, волоті, качана нерівнозначні за своїми морфологічними і фізіолого-біохімічними показниками. Дослідженням цього питання займалися багато вчених, і всі однозначно дійшли висновку, що самі біологічно цінні насіннини формуються в середній частині колоса, качана, кошика і т. д. Таке насіння володіє високою енергією проростання, схожістю й, природно, дає максимальний урожай . Повноцінність насіння характеризують не стільки величина насіння, скільки їх питома вага, який пов’язаний зі стиглістю і натурою насінини. Тільки зернівки з максимальним питомою вагою формуються в середній частині колоса. Але після обмолоту колосся зернівки знеособлюються, внаслідок чого вже неможливо визначити за зовнішнім виглядом місце формування їх в колосі, а, отже, дати висновок про їх біологічної цінності.
Як же виділити із загального оберемка насіння, біологічно цінні зернівки? Для цих цілей якраз і існують сепаратори, механізми, що виробляють сортування насіння.
Генетична різноякісність обумовлена генетичною неоднорідністю самих насінних рослин, з яких одержують насіння і в промисловому насінництві, і на грядках присадибної ділянки. А раз самі рослини генетично неоднорідні, то і їх потомство (насіння) успадкує цю неоднорідність. Чому так виходить? Тому що у різних рослин різний генний склад, при взаємодії з середовищем у рослин виникають різні мутації, відбувається спонтанна або цілеспрямована гібридизація, тобто зміна сортименту рослин.
Щоб подолати генетичну різнорідність, селекціонери запропонували рослинникам перейти на використання насіння гібридів першого покоління (F1).
Гібриди першого покоління висівають як у відкритому, так і в захищеному грунті. Морква, кріп, лаванда, огірок, петунія і багато інших популярних культури зараз в основному є гібридними, хоча від сортів теж не відмовляються.
Отримувати насіння з гібридних рослин в надії отримати рослини з тими ж ознаками не має сенсу, тому що при насіннєвому розмноженні гібрида відбувається генетичне розщеплення на материнський і батьківський сорт. Тобто в результаті ми отримаємо генетично різноякісне насіння. А вирощені з них рослини будуть дещо відрізнятися і за зовнішнім виглядом, і по врожайності, і за розміром і смаком плодів, і за забарвленням квітів і т. д. від самого гібрида.
Екологічна різноякісність – результат впливу на рослину екологічних (в першу чергу грунтово-кліматичних) умов зростання кожної географічної зони.
Матрікальна (материнська) різноякісність насіння пов’язана зі станом самої рослини в період після запліднення і утворення зачатків насіння, а також з місцем формування плодів і насіння на рослині. Формування насіння пов’язано також з особливостями будови материнської (насіннєвої) рослини. Навіть з однієї рослини нам не отримати насіння, абсолютно однакових за якістю.
Це відбувається тому, що насіння визрівають не рівномірно. Так, при більш пізньому цвітінні і більш короткому періоді дозрівання на пагонах вищого порядку розгалуження в нижньому ярусі, насіння не досягають повної біологічної зрілості. Це не означає, що насіння не зійде. Вони зійдуть, але рослини, отримані з цього насіння, будуть пізньостиглими і менш врожайними. (2)
2.2.Фізикоміханнічні властивості насіння
Зернова маса після обмолоту, як правило, являє собою суміш насіння культурних і бур’янистих рослин, мінеральних та органічних домішок.
В процесі очищення зернова масса може бути розділена на насіння основної культури та відходи. Останні містять відходи основної культури (насіння інших культур і бур’янів, шкідливі живі домішки) а також (мінеральні та органічні включення).
Для вибору способу очищення зерна від домішок необхідно знати його фізико-механічні властивості. Фізико-механічні властивості зерна залежать від культури, сорту, стиглості, вологості та інших факторів.
Насіння культурних рослин і домішок мають різні розміри по довжині, ширині і товщині. За формою розрізняють такі типи насіння: з усіма різними розмірами (злакові, мають видовжену форму, і гречані, що мають форму тригранної піраміди)- із товщиною, рівній ширині (більшість бобових, що мають форму еліпсоїда обертання)- із товщиною, рівній довжині (насіння капустяних , що мають кулясту форму)- із шириною, рівною довжині (насіння сочевиці і деяких бур’янів).
Аеродинамічні властивості насіння і домішок характеризуються швидкістю витання (величина відносної швидкості повітряного потоку, при якій поміщене в нього тіло знаходиться в рівновазі). Швидкість витання у насіння і домішок буває, як правило, різною. Вона залежить від їх маси, щільності, розмірів і форми.
Стан поверхні насіння залежить від культури, стиглості, вологості і впливає на характер їх руху в різних умовах.
Щільність насіння ( ) у різних культур буває різною і залежить від хіміко-біологічних особливостей, стиглості і вологості насіння. З підвищенням стиглості насіння вона зростає. Підвищення вологості легкого насіння ( <1) збільшує, важких ( > 1) – зменшує щільність, при = 1 зміна вологості не впливає на щільність насіння. Наявність повітря в порах насіння (6 … 35%) значно зменшує їх щільність. Завдяки цим особливостям по щільності можна розділити важкі і легкі, стиглі і недостиглі, сухі і вологі насіння.
Пружність насіння (властивість приймати після деформації первісну форму) залежить від її щільності і вологості. Більш щільне стигле і сухе насіння має велику пружність.
Колір насіння різних культур і сортів буває неоднаковий, через що вони по-різному відображають світлові промені. Цю властивість використовують в якості ознаки подільності суміші.
Абсолютна маса насіння або маса 1000 шт зерен в грамах характеризує ув’язнений у них запас поживних речовин. Оскільки цей показник характеризує властивості не окремих зернівок, а їх сукупність, він дає уявлення про середню масу насіння, але не може служити ознакою подільності суміші при сепарації. Об’ємна маса (насипна маса, натура) – маса насіння в одиниці об’єму. Вона залежить від щільності насіння і щільності їх укладання, на які, в свою чергу, впливають вологість, розміри, форма і стан поверхні зерен. Натурою користуються при аналізі властивостей зернової маси, розрахунку ємностей і т. д.
2.3 Спокій насіння
Спокоєм називають стан життєздатного насіння, яке за сприятливих умов для проростання не проростає, або має низьку здатність до проростання (схожість). Це органічний, або природний спокій. Стан насіння, що не проростає через відсутність необхідних умов, називають вимушеним спокоєм (анабіозом).
Органічний спокій принципово відрізняється від вимушеного. У період органічного спокою здійснюються конструктивні процеси, пов’язані з розвитком насіння, а для вимушеного спокою характерні прогресуючі з часом процеси деструкції, які ведуть до зниження життєздатності насіння та до його загибелі.
Життєвий цикл та обмін речовин насіння
Причини органічного спокою можуть бути зовнішні або екзогенні — непроникність плодових і насіннєвих оболонок для води та повітря, фізичний опір, який вони чинять зародку тощо- внутрішні (ендогенні) — особливості метаболізму та ступінь розвитку зародка, співвідношення в ньому різних гормонів, вміст води тощо.
Стан органічного спокою виникає у насінні соняшнику в середньому через 22 дні після цвітіння рослин і триває до досягнення технічної стиглості протягом дозбирального періоду та деякий час після збирання (до досягнення повної зрілості). Хоча насіння за цих умов не проростає, в ньому відбуваються процеси, які забезпечують наступне проростання насіння. Свіжезібрані сім’янки соняшнику перебувають у стані спокою, з якого виходять під час післязбирального дозрівання насіння.
Повністю дозріле насіння може знаходитсь у стані вимушеного спокою та зберігати життєздатність протягом тривалого часу, якщо для цього створені необхідні умови. Насіння різних видів рослин має різну тривалість зберігати життєдіяльність, тобто здатність до проростання. За цією властивістю рослини поділяють на:
– мікробіотики – насіння зберігає здатність до проростання протягом трьох років;
– мезобіотики – рослини, насіння яких зберігає здатність до про-ростання протягом 15 років;
– макробіотики – зберігають здатність до проростання понад 100 років.
В стан вимушеного спокою переходить дозріле насіння за спри-ятливих для цього умов. Для забезпечення високої якості насіння під час зберігання необхідною умовою є перехід насіння у стан спокою. Основним фактором, що впливає на стан насіння, є його вологість.
Свіжозібране насіння характеризується, як правило, високою во-логістю та високою активністю біохімічних процесів. В залежності від умов зберігання та технології підготовки насіння до зберігання можливі три шляхи розвитку насіння, що знаходиться в стадії збиральної стиглості:
• післязбиральне дозрівання;
• повне дозрівання в полі (за сприятливих погодних умов);
• самозігрівання.
Післязбиральне дозрівання – це процес стабілізації фізіологіч-них властивостей насіння. Післязбиральне дозрівання насіння відбувається за умов його правильного зберігання. Після збирання насіння надходження асимілятів припиняється, а висока вологість ще зберігається. Тому активізуються гідролітичні процеси. Основною умовою для післязбирального дозрівання насіння є зменшення його вологості шляхом теплового висушування або активного вентилювання.
Період післязбирального дозрівання насіння характеризується сукупністю складних біохімічних процесів, основними з яких є:
• зменшення активності ферментної системи та інтенсивності метаболізму;
• більш висока активність процесів асиміляції;
• інгібування дисиміляційних процесів;
• завершення накопичення запасних ліпідів та білків;
• збільшення розмірів макромолекул;
• синтез ліпідів та підвищення олійності насіння;
• збільшується повітряно- та водопроникаюча здатність тканин насіння;
• підвищується схожість насіння.;
• при створенні умов насіння може проростати.
Внаслідок післязбирального дозрівання насіння набуває кон-диційної схожості (не менше 87 % пророслого насіння протягом 5 днів), яка може досягати максимальних значень -до 100 %.
На післязбиральне дозрівання може закладатись насіння певно-го віку — для насіння соняшнику не молодше 19-28 днів. Тривалість післязбирального дозрівання залежить від віку насіння і зменшу-ється із збільшенням віку насіння. Для насіння соняшнику найбіль-ша тривалість післязбирального дозрівання (45-50 днів) у 22-25-денного насіння, найменша (15-20 днів) — у насіння, зібраного в стадії технічної стиглості. Після завершення післязбирального дозрівання насіння стає повністю дозрілим, воно може зберігатись тривалий час.
Післязбиральне дозрівання насіння може відбуватись і в полі за сприятливих погодних умов. Необхідною умовою є суха погода. Суть повного дозрівання в полі полягає у:
• зменшенні вологості;
• зменшенні активності біохімічних процесів;
• збільшенні олійності. (3)
3.Роль ДНІ у підвищенні сортових і посівних якостей насіння
Внутрішньогосподарський сортовий і насіннєвий контроль здійснюється безпосередньо у господарствах і заготівельних установах. Він зводиться до усунення причин, що спричиняють сортове й видове засмічення, погіршення якості насіння під час вегетації посівів, збирання урожаю, його очищення й складування, збереження й транспортування. Основне завдання внутрішньогосподарського контролю – повне дотримання правил насінництва на всіх його етапах. Права й обов’язки щодо виконання заходів, пов’язаних 3 внутрішньогосподарським контролем, покладаються на достатньо компетентних осіб з необхідними повноваженнями, насамперед, 1,3 агронома-насінняра, котрий повинен бути звільнений від виконання інших сум існ и х обов’язків. Для кваліфікованого контролю якості насіння на всіх етапах технологічного процесу, його обробки й зберігання у насінницьких господарствах створюється насіннєва лабораторія. Її укомплектовують необхідними приладами, устаткуванням, підготовленими лаборантами (у напружений період для допомоги можуть залучатися тимчасові працівники). Крім аналітичної роботи, ведення необхідної документації лаборанти допомагають агроному-насіннику в проведенні видових і сортових прополювань, прийманні, розміщенні, обробці, складуванні, реалізації й підготовці насіння до сівби, запобіганні механічному й біологічному засміченню насіння. Саме вони заповнюють і видають етикетки для мішків, контролюють їх відповідність партії, що обробляється, виконують інші роботи з насінництва, що потребують певного рівня компетентності. На початку збирання доцільно організовувати частковий аналітичний контроль (визначення вологості, ступеню подрібнення) безпосередньо в полі, не замінюючи цим, звичайно, контроль на току.(1)
