Селекция курсовая на украинском
Етап IV. Покоління F5—F6. Контрольний розсадник і попереднє сортовипробування.
Напрям використання — сильна пшениця.
Етап V. Покоління F7—F10. Конкурсне, екологічне і виробниче сортовипробування.
Основна оцінка на стабільність. Вивчення селекційних ліній у попередньому, конкурсному сортовипробуванні- в малому, великому виробничому випробуванні і на полігонах (географічно віддалених зонах Лісостепу). Визначення стабільності урожаю за роками і географічними пунктами випробування. Перевірка реакції матеріалу до стресових ситуацій середовища (недостатня або оптимальна вологозабезпеченість періоду вегетації- ранній і пізній ЧВВВ- реакція на родючість ґрунту, попередники, строки сівби- дози мінеральних і органічних добрив).
Етап VI. Державне сортовипробування.
Створення вихідного матеріалу для селекції озимої м’якої пшениці на стійкість до передзбирального проростання зерна в колосі
Визначено основні ознаки, властивості, які в найбільшій мірі впливають на параметри стійкості генотипів озимої м’якої пшениці до проростання зерна на пні за умов Півдня України. Розроблено нову методику оцінки й добору вихідного матеріалу за стійкістю до проростання зерна в колосі. Показано ефективність добору стійких до проростання на пні генотипів на ранніх етапах селекції. Створено високостійкий до проростання зерна в колосі сорт Балківська та два константні зразки з комплексом господарсько- та біологічно-цінних ознак і властивостей, які можуть бути використані як вихідний матеріал у селекції озимої м’якої пшениці.
Створення вихідного матеріалу в селекції озимої пшениці на базі індукованих мутацій
Вивчено формоутворювальний процес генетично нестабільних мутантів. Удосконалено методи добору селекційно цінних форм, досліджено питання їх ідентифікації та використання для створення вихідного матеріалу в селекції озимої пшениці. Обгрунтовано та вдосконалено методи добору форм з генетично детермінованими ознаками елементів продуктивності колосу та висоти стебла у поколіннях генетично нестабільних мутантів. Доведено, що застосування індивідуального добору методом педігрі за кількістю зерен головного колосу у нестабільних мутантів і гібридних популяцій дає змогу досягати підвищення його озерненості. Установлено, що морфологічні відмінності сестринських ліній, відібраних у поколіннях гібридів або генетично нестабільних мутантів, та їх генетична спорідненість підтверджується розподілом компонентів за електрофоретичними спектрами запасних білків.
Створення вихідного матеріалу для селекції озимої м’якої пшениці шляхом обробки насіння гібридів мутагенами
На підставі результатів експериментальних досліджень розроблено пропозиції щодо селекційної практики, використання яких дозволить розширити можливості експериментального мутагенезу та гібридизації під час створення сортів озимої м’якої пшениці. Одержано цінні селекційні лінії з підвищеною стійкістю проти борошнистої роси та септоріозу листя, підвищеною кущистістю, великим колосом та зерном. Створено колекцію карликових мутантних форм озимої пшениці.
Використання в селекції на фітофторостійкість вихідного матеріалу картоплі, створеного на основі філогенетично віддалених видів
Подані результати досліджень по обгрунтуванню методів використаннявихідногоматеріалу, створеного на основі Solanum bulbocastanum та інших видів, в селекції на фітофторостійкість в комплексі з іншими господарсько-цінними ознаками. Зроблено висновок про залежність між польовою стійкістю проти фітофторозу листків із стійкістю бульб, урожайністю, крохмалистістю і іншими ознаками, та можливість поєднання їх високих показників в процесі селекції.
Створення вихідного матеріалу для адаптивної селекції озимої м’якої пшениці в умовах південно-східної частини Степу України
За умов південно-східної частини Степу України теоретично обгрунтовано й експериментально доведено ефективність комплексного використання селекційних оцінок та принципів добору за умов створення нового вихідного матеріалу озимої м’якої пшениці з підвищеним адаптивним потенціалом. Визначено основні селекційно-цінні ознаки, що обумовлюють продуктивність і якість зерна. Виявлені фенотипові кореляційні зв’язки між ними й елементами продуктивності рослин сприятливі до добору цінних генотипів. Установлено закономірності успадкування та мінливості ознак, що визначають стійкість пшениці до абіотичних факторів середовища і можливість їх використання у селекційному процесі. За умов регіону вивчено реакцію на ураження сортів і гібридних популяцій озимої м’якої пшениці домінантними расами бурої листкової іржі. Удосконалено методики імунологічної оцінки пошкодження озимої пшениці прихованостебловими шкідниками. Визначено характер успадкування та встановлено генетичну стійкість до шкідливих консументів у ліній і сортів озимої м’якої пшениці. Виділено нові джерела та донори окремих господарсько-цінних ознак і властивостей.
Створення вихідного матеріалу для селекції озимої твердої пшениці методом міжвидової гібридизації
Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано селекційну програму з підвищення ефективності селекції озимої твердої пшениці шляхом використання методу міжвидової гібридизації. Встановлено, що диференційований рівень прояву кількісних ознак у озимої м’якої та твердої пшениці є джерелом широкого рекомбінаційного процесу під час міжвидової гібридизації. Виявлено сприятливі для добору цінних генотипів кореляційні зв’язки між кількісними ознаками у вихідних батьківських форм та міжвидових гібридів. Вперше для умов Степу України застосовано комплексну оцінку якості зерна вихідних батьківських форм і міжвидових гібридів озимої пшениці за фракційним та амінокислотним складом білка. Експериментально доведено ефективність використання методу дискримінантного аналізу для класифікації міжвидових гібридів за ступенем їх генетичної віддаленості від батьківських форм. Методом електрофорезу запасних білків підтверджено міжвидове походження гібридів та проведено їх ідентифікацію за видовою належністю. Вперше для більшості сортозразків вихідних батьківських форм та для міжвидових гібридів розроблено генетичні формули за глютенінкодуючими локусами. На основі встановлених закономірностей успадкування кількісних ознак доведено можливіть створення методом міжвидової гібридизації селекційного матеріалу з оптимальним рівнем прояву ознак продуктивності, якості зерна та адаптивних властивостей. Створено новий цінний вихідний матеріал для селекції озимої твердої та м’якої пшениці на продуктивність, якість зерна та адаптивність і виявлено донори окремих цінних ознак.
